вівторок, 12 квітня 2016 р.

Друга національна (не)конференція шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2016

9 і 10 квітня 2016 року в місті Харкові на базі Культурного центру «Бейт Дан» проходила Друга національна (не)конференція шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2016. Зареєструвавшись на сайті конференції, пройшовши співбесіду, я була запрошена до участі в цьому грандіозному заході.

Спочатку трохи історії.  EdCamp уперше було проведено у 2010 році натхненними едукаторами з Філадельфії (США). На сьогодні понад 550 заходів обєднали 25000 вчителів і різних стейкхолдерів навчального процесу з усіх куточків земної кулі для відкритого обміну педагогічним досвідом, співпраці й вирішення спільних завдань. Україна стала 9-ю державою світу й 3-ю в Європі, яка приєдналася до цього всесвітнього руху. До речі, формат EdCamp є шостим у всесвітньому рейтингу найбільш інноваційних освітніх організацій 2015 року.
Робили EdCamp Олександр Елькін (натхненник) – співзасновник «П@Ель», кандидат текнічних наук, Марина Пащенко (експертка)  –  співзасновниця «П@Ель»,Ігор Соломадін (мозок програмного комітету) – учитель історії гімназії «Очаг», Олена Малахова (контент-дока та координаторка волонтеріата) – директор гендерного центру ХНПУ ім. Г.Сковороди, кандидат філологічних наук, Катерина Рощина (фандрейзинговий геній) – голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» та інші.
Принципи EdCamp, такі, як безкоштовність, незалежність, вільна ініціатива, кожний і кожна можуть стати спікерами, закон «про дві ноги», визначили пріоритети участі кожного, бажання співпрацювати, не лише отримувати від інших, а й ділитися власними наробками, поглядами на ті чи інші проблеми освіти. З перших хвилин (не)конференції і до оголошення закриття в актовій залі, в холі, аудиторіях – усюди панувала атмосфера добра, рівності, взаєморозуміння, готовності до співпраці.
У перший день Оскар Бреніф’є, всесвітньовідомий практичний філософ та педагог, письменник та експерт ЮНЕСКО із Франції, провів майстер-клас «Мислити критично, щоб бути відповідальним: теорія та практика перетворення класу», потім відбулося знайомство з експертами (не)конференції, далі всі разом формували програму. Протягом двох годин учасники, поділені на групи, ознайомилися з презентаціями локацій (у перший день їх було 29, у другий – 35), кожен мав можливість вибрати кілька з них. Це були й доповіді з обговоренням, персональні коучинги, майстер-класи, проблемні дискусії, тренінги, дистанційні виступи із США, Японії, Нідерландів, також заняття проводили представники з цих країн та Німеччини, Угорщини, Італії, Великої Британії, Грузії, Білорусії, Вірменії, а також із Харкова, Києва, Кіровограда, Львова, Запоріжжя, Чернігова, Черкас, Кривого рогу, Одеси. Протягом двох днів у відведений час бажаючі вчителі проводили «Учительську паралель» у 16 локаціях та змогли виступити в сесії  «60 секунд» (відкритий мікрофон) для усіх охочих. Кожен отримав Сертифікат учасника за напрямками «Нові технології в навчанні», «Недискримінаційний підхід в освіті», «Здоров’я в школі», «Інтеграція громад», «Англійська мова як державний пріоритет»

Я щаслива, що була на цьому заході, знайшла однодумців, поспілкувалася, встановила зв’язки, отримала заряд енергії і віри на позитивні зміни в освіті. 

2 коментарі:

  1. Наталя Миколаївна, Ваші враження зрозумілі навіть по цій сонячній усмішці на обличчі! ))) Чекаю на зустріч та сподіваюсь, що Ви поділитеся досвідом, якого набули під час (не)конференції.

    ВідповістиВидалити
  2. Обов'язково! Була дуже насичена програма, хотілося розірватися на шматочки, щоб встигнути одночасно на майстер класи, дискусії та тренінги. Буде над чим працювати!!!

    ВідповістиВидалити